Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Захидъ, оду, м.
1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ.
2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця. Повернуться къ западу.
3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Тры дни заходу, а день празныку. дурны́й захидъ. Неудачныя старанія. шкода й заходу! Напрасныя старанія. за однымъ заходомъ. За однимъ разомъ. За однымъ заходомъ забрать вже й тее.
4) заходомъ бытыся. Усиленно биться. Серце що-годыны заходомъ бъеться: не діждусь його.
5) у заходы йты. Идти зигзагами. Кинь въ горахъ у заходы йде.
Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала.
Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти.
Посидковий, -а, -е. — ва хата. Обычная хата гуцула, въ которой онъ живетъ съ семьей, — называется такъ въ противоположность зимней хатѣ на отдаленныхъ сѣнокосныхъ угодьяхъ, которая называется зимарка.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Сложиться (во множествѣ).
2) Уложиться (о многихъ).
Прителішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прителішитися, -шуся, -шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене.
Проклясти, -ся. Cм. проклинати, -ся.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива.
Уперед нар.
1) Впередъ. Ні взад, ні вперед.
2) Сначала, сперва. Ото увійшов він туди і не знає, на що уперед дивиться і що брать.
3) Прежде, раньше. Живе там, і добріє йому жить, — ще краще як у того, що вперед був.
