Багатирський, -а, -е. 1) = багатирів.
2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою.
Багатитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обогащаться. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Католицький, -а, -е. = кателицький.
1) Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію прищепити
2) Будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженного, католицького, бусурменського москаля.
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє.
Ніжний, -а, -е. Нѣжный. Хоч чорна, та моторна, а біла — дуже ніжна. Ум. ніжненький. Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду.
Огида, -ди, ж.
1) Мерзость, гадость. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Що у людей високе, те огида перед Богом.
2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане.
3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься.
Позносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и знести, но во множествѣ. Вода... позносила млини. Позносивши мішки в комору... посідали. Позносили ото вони з воза свої клунки.
