Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Дрібно́та, -ти, ж. Мелюзга, мелочь. Тоді то вже орда значних людей у полоне залюбки брала, а дрібноту панів без жалю стинала. Дрібна дрібнота. Ум. дрібно́тка, дрібно́тонька.
Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки.
Машкара́, -ри́, ж. 1) Маска. А в нас є машкара. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. 2) Харя, рожа, уродина. Бо ти того любиш, що красний із тварі; почкай, може достанеш страшную машкару.
Пожахачка, -ки, ж. Трусиха. Тільки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі. — А як вовк присуне? шепче знов Галя. — О пожахачко!
Понаговорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наговориться (о многихъ).
Поцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Поцѣловаться. Поцілувались, попрощались.
Призірний, -а, -е. Причиненный сглазомъ.
Приплентач, -ча, м. Пришлецъ, бродяга. І хто? Троянець, голяк, втікач, приплентач, ланець.
Присилля, -ля, с. Пристанище? Пчелиная мати ройочка веде. Ой веде, веде да й попитує: «Ой де б нам, дієтка, хороше присилля найти?
