Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гомінка

Гомі́нка, -ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було. Грин. І. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМІНКА"
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Відраджування, -ня, с. Отсовѣтываніе.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Призелений, -а, -е. Зеленоватый. Вх. Зн. 55.
Розіпхати Cм. роспихати.
Тепліський, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Улій, улія, м. = вулій. Ум. у́лійок. Новенькі улійки лаштує на нові рої. Г. Барв. 144.
Цвіріньок, -нька, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОМІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.