Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркнути

Гу́ркнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гуркати. 1) Стукнуть, грохнуть. Ганна гуркнула дверми, аж вікна задзвеніли. Левиц. І. 54. Cм. Грюкнути. 2) Крикнуть басомъ. Чого ти кричиш на мене? — гуркнув він басом. Левиц. Пов. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКНУТИ"
Беседа, -ди, ж. 1) Разговоръ, бесѣда, рѣчь. Іде між нами своя весела беседа. Г. Барв. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. Кв. 2) Пиръ, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? Балл. 11. 3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Рудч. Ск. Ум. беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п'є. Чуб. V. 805.
Вохко нар. Сыро, влажно.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Дряпі́жний, -а, -е. Хищный, разбойничій. Стор. МПр. 26.
Обморочити Cм. обморочувати.
Пообмивати, -ва́ю, -єш, гл. Обмыть (во множествѣ). Пообшивав ноги. Єв. І. XIII. 12.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.
Шпіальтер, -ру, м. Цинкъ. Купив міди та шпіальтеру до дзвону. Черняхов.  
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.