Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки.
Виннюха, -хи, ж. Родъ виннокислыхъ яблокъ.
Луче́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Ткацкій челнокъ, который употребляютъ, когда в'яжуть начиння. Cм. начиння и стілець.
Несходимо нар. Не сходя. День-у-день сидить собі на печі несходимо.
Овсім нар. = овсі. Борщ не кислий овсім.
Поспорожнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Опорожниться (во множествѣ). Ой, скоро вже наші кошелі поспорожняються, — тижнів зо два доведеться хліб купувати, поки до нового.
Росприскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспри́скатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. Вода росприскалася.
2) Сердиться, разсердиться, расходиться. Як росприскається мій Антосьо! е, як та вода на лотоках. Якого ти біса так росприскався?
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися.
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
