Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотіти

Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Грин. III. 673. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). Ном. стр. 291, № 47. На горищі шось стука та гуркотить. Мнж. 130. За громом громи гуркотять. Греб. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТІТИ"
Баранятко, бараняточко, -ка, с. Ум. отъ бараня.
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Веслюга, -ги, м. Большого роста человѣкъ. Рк. К. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги. Н. п.
Завши́р, завши́рки, завши́ршки, нар. Шириною. А завширшки він ширший океану. К. Іов. 24.
Негода, -ди, ж. Непогода, ненастье. Борз. у. А дорога й негода крий Боже яка! Ум. негодна, негодонька. І сніг іде, і негодонька. Грин. III. 498.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Пороспинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розіп'ястися, но во множествѣ. Чого ви пороспиналися на дверях? гріх! Харьк.
Протавка, -ки, ж. Проталинка. Уже є протавки на полі. Н. Вол. у.
Шиб, -би, ж. Образъ, видъ, фигура. Вх. Зн. 82. Также и м. р.: шиб, бу. не таким ши́бом. Не такимъ манеромъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.