Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ириця

Ириця, -ці, ж. 1) Животное, водящееся въ водѣ, въ частности Triton. Вх. Пч. II. 17. 2) Птица, возвратившаяся изъ зимняго отлета. Вже ириця проявилась, скоро тепло стане. Борз. у. Птице, ирице, ходи до нас вечерю їсти. 3) Очень старая женщина, старая вѣдьма. Тут якась старая баба, знахурка всесвітня і сідая, і горбата, мабуть застолітня, прислухалась, примінялась і, як став, сказала... Одспівавши, заніміла, очі протирала, а за сью така ж другая ириця казала. Мкр. Н. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРИЦЯ"
Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. Г. Барв. 308. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери. Вх. Лем. 434.
Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли. Грин. III. 92.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Прогалявина, -ни, ж. = прогальовина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.