Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголовастий

Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОВАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОВАСТИЙ"
Вибуртувати, -тую, -єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться... Там таку яму вибуртував! Пирят. у.
Виложистий, -а, -е. Отложной. Виложистий комір. О. 186.1. XI. 26. Дівчина була.... в сорочці з виложистим коміром. Св. Л. 3.
Женьча́р, -ра, м. = жнець. Вх. Лем. 413.
Мандебуряни́к, -ка, м. Хлѣбъ изъ муки и картофеля, называемаго мандебурка. Вх. Зн. 34. Желех.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки. Лукаш. 20.
Підіплечувати, -чую, -єш, гл. Подшивать підіплечку.
Позакруглювати, -люю, -єш Округлить (во множествѣ).
Стерник, -ка, м. 1) Рулевой. 2) пт. Emberiza, подорожникъ. Вх. Пч. ІІ. 10.
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася. Чуб. V. 1191.
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛОВАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.