Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголубкатися

Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛУБКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛУБКАТИСЯ"
Зага́льниця, -ці, ж. = загальний тиждень.
Зазіха́ння, -ня, с. Жадничаніе, зависть. Чуб. І. 253.
Поєднатися, -ня́юся, -єшся, гл. 1) Подружиться, сойтись, соединиться. Зібралися: старий, малий, убогий, багатий, поєднались, — дожидають великого свята. Шевч. 150. 2) Условиться, договориться. Шевч. 104.
Покірний, -а, -е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Ном. № 3305. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Мет. 175., Ум. покірне́нький.
Приспорити Cм. приспоряти.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. І. 61.
Упоряджувати, -джую, -єш, сов. в. упорядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. Впоряди так, щоб ти мене на шиї возив. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Успішати, -шаю, -єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому втішала — боялася вовка. Грин. ІІІ. 667.  
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Штирогранястий, -а, -е. Четырехгранный, четвероугольный. Штирогранястий пляц. Св. Л. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛУБКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.