Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголоснійшати

Поголоснійшати, поголоснішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі. К. ХП. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСНІЙШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСНІЙШАТИ"
Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Дере́вля́, -лі, ж. = Деревня 2.
Моско́вець, -вця, м. = москаль 1. К. Дз. 115.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
Устне нар. Словесно.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛОСНІЙШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.