Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Доко́лювати, -люю, -єш, сов. в. доколо́ти, -лю́, -леш, гл. Докалывать, доколоть.
Доста́чування Cм. достачання.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. В лісі було, листя міло.
Надігна́ти Cм. надгонити.
Обмолодь, -ді, ж. Молодые побѣги.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими.
Саєт, -ту, м. сайта, -ти, ж. 1) Годъ тонкаго англійскаго сукна. Штани із дорогої саєти. 2) Шелковая матерія? Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих.
Сліпачка, -ки, ж.
1) Слѣпая.
2) = сліпак 2.
