Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

політник

Політник, -ка, м. Рабочій на лѣто. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТНИК"
Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Підмезинний палець. Безымянный палецъ. Зміев. у.
Розігнути, -ся. Cм. розгинати, -ся.
Ротеня, -няти, с. Ротикъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Товт, -та, м. Купець. Шух. І. 85.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Котл. Ен. VI. 51. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11.
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.