Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Вугроватий, -а, -е. Угреватый, имѣющій угри на лицѣ.
Зави́дна нар. Засвѣтло.
Коб и коби, сз. 1) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. 2) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. 3) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. 4) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Коби зуби, то хліб буде.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Примощувати, -щую, -єш, сов. в. примостити, -мощу, -стиш, гл. Прилаживать, приладить; приставить — напр. доску, чтобы увеличить ширину.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний.
Устид, -ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне.
Хорота, -ти, ж. = хворота.
