Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліщук

Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЩУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЩУК"
Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Заскрипѣть.
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевч. 383.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Олінь, -ня, м. = олень. Олінь лісний, бігун бистрий, а людей боиться. Гол. І. 376. Ум. олінець.
Перебігти Cм. перебігати.
Переволокти, -ся. Cм. переволікати, -ся.
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій. Желех.
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує. Фр. Пр. 82.
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІЩУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.