Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Доро́в, -ва, -ве Сокращенное изъ здоров! Здравствуй! Доров був, дядьку!
Дотьо́пати, -паю, -єш, сов. в. дотьо́пкати, -каю, -єш, гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.
Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L.
Кривулечка, -ки, ж. Ум. отъ кривуля.
Кухарь, -ря, м. Поваръ. Жаба кричить-верещить, а кухарь на рожні її ...тащить. В пекарні стукотять ножі — кухарі обід готують.
Мохови́к, -ка́, м. Раст. Boletus subtomentosus.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь.
Стрітенний, -а, -е. — куми. Встрѣчные кумовья.
Убувати, -ва́ю, -єш, сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл.
1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. В постоли вбути.
2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували.
