Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліття

Поліття, -тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. у. Не на всяке літо добре поліття. Ком. II. № 646. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТТЯ"
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Дев'ятде́ник, -ка, м. У жителей галицк. покутья: бранное прозваніе мазуровъ, которые будто бы 9 дней послѣ рожденія бываютъ слѣпы. Kolb. I. 21.
Зв'я́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. зв'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Связываться, связаться чему. 2) Связываться, связаться съ кѣмъ. Зв'яжись з дурнем, то й сам дурнем будеш. Ном. № 6170.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Квок II, -ка, м. Въ сказкѣ: крестьянинъ, который брался высиживать цыплятъ. Мнж. 117.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці. Зміев. у.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Простірно нар. Просторно. К. Псал. 235. Нам було простірно й затишно. Г. Барв. 329.
Рукопаш нар. Съ помощью только рукъ. Беріть (вагу) рукопаш, дрюків не треба. Черк. у.
Стряха, -хи, ж. = стріха. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.