Винователь, -ля, м. Обвинитель. Жено, де ж ті винувателі твої?
Їднолітці, -ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці.
Казюка, -ки, ж.
1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул.
2) Змѣя. Ум. казючка.
Качуляти, -ля́ю, -єш, гл. Ковылять. Будемо ся качуляти із хор на долини.
Молотня́, -ні, ж. Молотилка.
Покошитися, -шиться, гл. безл. = окошитися 2. Ти за всіх говориш, за все й відповідатимеш. Бунтуєш других, а на тобі все покотиться. Иногда въ знач. окончиться. На тім не покотилось, що вибили Тимоху.
Поринати, -на́ю, -єш, гл. Нырять. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Любо місяцю з зорями в воду поринати.
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть.
Седляк, -ка, м. Селянинъ. Ум. седлячок. Помогай Біг, вбогий седлячку.
Сплоха нар.
1) Слабо, вяло.
2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас.
