Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полковниця

Полковниця, -ці, ж. Полковница. Шевч. 296. Молодая полковниця полковника просить. Грин. III. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЦЯ"
Гварити, -рю, -риш, гл. Говорить. Як бим не зробила, то бим не гварила. Год. I. 89.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Діва́ха, -хи, ж. Ув. отъ діва.
Запри́духа, -хи, ж. Очень крѣпкій табакъ.
Зашмо́ргуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. зашморгну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затягиваться, затянуться (о петлѣ и пр.).
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Пасічникування, пасішникува́ння, -ня, с. Занятіе пчеловодствомъ. Сим. 201.
Підбармовувати, -вую, -єш, сов. в. підбармува́ти, -мую, -єш, гл. Подкрашивать, подкрасить.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛКОВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.