Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полковничий

Полковничий, -а, -е. 1) = полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296. 2) = полковник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЧИЙ"
Березняк, -ка, м. = березник. Йде березняком дівчина. Щог. Сл. 105. Ум. березнячок. Чуб. ІІІ. 429. Стоїть він в гарному частенькому березнячку. Драг. 119.
Бешпетити, -чу, -тиш, гл. Пачкать, гадить. Мухи бешпетять стіни.
Біганина, -ни, ж. Бѣготня, суматоха. Левиц. І. 318. Наробив справник біганини. Камен. у.
Живи́ло, -ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.
Ільнування, -ня, с. = льнування. О. 1861. X. 62.
Клятьба, -би, ж. 1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. І. 217. 2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.
Опреділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. опреділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Предназначать, предназначить для кого. На що ж ти діточки покидала (умерла), кому ти їх опреділила: чи ти батенькові определила, чи ти братікам, чи сестриці? Мил. 221.
Примислити, -лю, -лиш, гл. Придумать.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Сукнарь, -ря, м. Суконщикъ. Екатер. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛКОВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.