Бутний, -а, -е. Спесивый, высокомѣрный. На бутного найдесі ще бутнійший.
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце.
Калі дати. Запачкать умышленно грязью во время купанья. Дѣти, шаля во время купанья, пачкаютъ другъ друга грязью, крича: «калі! калі».
Лядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть ополяченнымъ. Гей, докіль нам з ляхами лядувати?
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Ринґач, -ча, м. Быкъ, плохо выхолощенный (Черном.), похожій на племеннаго быка. Cм. риндач.
Рубок, -бка, м.
1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку.
2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Увила головку в рубок тонесенький. Ум. рубо́чок, рубонько. Один рубонько — голову завивати, другий рубонько — дитятко повивати.
Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Старець, -рця, м. Нищій. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ум. старчик.
Турчинів, -нова, -ве Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю.
