Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полковничий

Полковничий, -а, -е. 1) = полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296. 2) = полковник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЧИЙ"
Відганяти, -няю, -єш, сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Глибший, -а, -е. Сравн. степ. отъ глибокий.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький. Борз. у. Желех.
Нечесний, -а, -е. Нечестный.
Пах, -ху, м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Сим. 204. Не люблю пива, ні паху його. Н. п. У олії свиріпляній гарний пах. Лебед. у.
Побивачка, -ки, ж. = побивач. Вх. Лем. 451.
Розрабування, -ня, с. Разграбленіе, грабежъ.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Цмин, -ну, м. Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б)розовий. Antennaria dioica Gärtn. ЗЮЗО. І. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛКОВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.