Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча.
Гнівання, -ня, с. Дѣйствіе гнѣвающагося, тнѣвное состояніе. Як вам не обридло те гнівання?
Ґудзь-ґудзь!, ґудзюсь-на! Призывъ для свиней.
Лихоро́бство, -ва, с. Злодѣйство.
Манасти́рь, -ря, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. підвести під манастирь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь.
Мру́жити, -жу, -жиш, гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить.
Падалюк, -ка, м. = падалець.
Покохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга. З сиротою покохалась. Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє! А що ж ми покохались на лишечко своє.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував?
Улій, улія, м. = вулій. Ум. у́лійок. Новенькі улійки лаштує на нові рої.
