Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрчик

Юрчик, -ка, м. Стебелекъ? Просив хлопець розмайрину юрчик, — без віконце подала. Грин. III. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЧИК"
Абе́точка, -ки, ж. Ум. отъ абе́тка.
Ганебність, -ности, ж. Позоръ.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Кругліти, -лію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе круглымъ, округляться. Желех.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ. Желех.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно. Мир. Пов. II. 68.
Паруб'ячий, -а, -е. = парубочий.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Плюща, -щі, ж. = сплюща. Вх. Зн. 65.
Усань, вусань, -ня, м. Усачъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.