Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юха

Юха, юхи́, ж. 1) Супъ, уха, вообще жижица въ вареной пищѣ. Вх. Уг. 278. Юхи підсип, коли єсть. Ном. № 13363. З дешевої риби і юха дешева. Ном. № 10535. Чаще въ этомъ знач. употребляется Ум. юшка. (Cм.). набра́тися чиєї юхи́. Усвоить чьи манеры, обычаи, духъ. Школярської юхи набрався. Ном. № 6096. 2) Кровь (презрительно). Желех. собача юха, употр. какъ бранное слово. Як поп'ється, то йому не кажи ні злого ні доброго, — така собача юха. ЗОЮР. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮХА"
Блеск, -ку, м. = блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. Кіевск. у. пішов з блеску світа. Исчезъ. Ном. № 11041.
Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Злітній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік. Звенигор. у.
Кланяння, -ня, с. Поклоны. Ум. кланяненько. Останнє кланяненько, навіки мешканенько. О. 1862. IV. 36.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс. Камен. у.
Обіп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Попалати, -ла́ю, -єш, гл. Попылать.
Прибачити, -чу, -чиш, гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать. Новомоск. у.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ. Желех.
Сікавка, -ки, ж. 1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины. КС. 1887. VI. 479. 2) Пожарный насосъ. 3) Рыба. = сікавиця. Вх. Пч. ІІ. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.