Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Аркана́ танцюва́ти. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду.
Бушля, -лі, ж.
1) Самка аиста.
2) Цапля.
До́ма Ii нар. Дома. Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? Батько й мати поїхали до родичів..., дома зосталися хлопці.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище.
Зацмо́кати, -каю, -єш, гл. Зачмокать. Аж руки догори підняли, аж зацмокали.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. 2) Соединять.
Неклен, -на, м.
1) Раст.: Чернокленъ, сережникъ, Acer tataricum.
2) Acer campestre. L.
Огидливість, -вости, ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних.
Цвісти, -ту, -теш, гл.
1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Військо йде, як мак цвіте.
2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти.
3) Покрываться красною или пузырчатого сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте.
4) ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя.
Шпилечка, -ки, ж. Ум. отъ шпилька.
