Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громадільник

Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Левч. 135. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. О. 1861. IX. 176. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили. Грин. I. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДІЛЬНИК"
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Ганусівка, -ки, ж. Настойка на анисѣ, анисовка. Хазяйка пляшку ухопила, що ганусівка в їй була. Алв. 18.
Ґрундаль, -ля, м. Грубый человѣкъ. Вх. Уг. 235.
Дба́ння, -ня, с. Радѣніе, стараніе, заботливость.
Де́ржівно́, -на́, с. 1) = Держално. Шух. І. 164, 214, 166. 2) Часть мотовила. Шух. І. 150. 3) Часть ботелева. Шух. І. 215. 4) = Держак 2. Шух. І. 148.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. Новомоск. у. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає. Новомоск. у.
Позакрашувати 2, -шую, -єш, гл. Украсить (многое).
Поленичник, -ка, м. Клубника (само растеніе). Ой є стежечка да маленькая — журавочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163.
Полковництво, -ва, с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.
Табачковий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ нюхательнаго табаку. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.