Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряничитися

Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. І. 106. Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЧИТИСЯ"
Безматок, -тка, м. = безматень.
Запла́та, -ти, ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Чуб. І. 283. Хоч у ката, аби заплата. Н. Вол. у. Роздай робітникам заплату. Єв. Мт. XX. 8. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450.
Засхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = засохти. Загинеш, серденько, загинеш, мов ряст весною у ночі засхнеш. Шевч. 327.
Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Зостатися. Cм. зоставатися.
Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. К. Досв. 40. Нехай його густий обійме морок. К. Іов. 2) Чортъ, нечистая сила. Cм. морока 2. Чуб. І. 196.
Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Отора, -ри, ж. Закваска. Котл. Ен. (Изд. 1809). Словарь 10.
Панянин, -на, м. = пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: «їдут міщане». Як поїдемо через містейко; скажут міщане: «їдут паняне». Гол. II. 93.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯНИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.