Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряничитися

Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. І. 106. Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЧИТИСЯ"
Береза, -зи, ж. 1) Береза, Betula alba L. ЗЮЗО. І. 114. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. 2) Парень (у дѣвушекъ — дѣвушка), избираемый распорядителемъ во время вечерниць, пѣнія колядок и пр. запѣвало, заправитель хора. КС. 1887. ѴІІІ. 772. Г. Барв. 120. МУЕ. III. 58. А хто, хлопці, буде в нас за березу? Херс. Настя-береза завела, а за нею всі. Г. Барв. 221. Ум. березка, берізка, березочка, березонька, берізочка, берізонька.
Боборунка, -ки, ж. = бобрунка. Вх. Уг. 228.
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Гудзь и гудзя́! II меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Орендарівна, -ни, ж. Дочь арендатора.
Скіпатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, привязываться, приставать. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? вона не була в лісі. Новомоск. у.
Сподівання, -ня, с. = сподіванка.
Убухати Cм. убухувати.
Усміхливий, -а, -е. Улыбающійся. Усе був приязний і усміхливий. О. 1862. II. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯНИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.