Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряниця

Гряни́ця, -ці, ж. Граница. ЗОЮР. І. 106. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Ном. № 9764. Турецькі гряниці. Мет. 473. Пішли хлопці за гряницю, що ми їх кохали. Чуб. V. 308. Ум. Гряни́чка, гряни́ченька. А по той бік гряниченьки француз наступає. Чуб. V. 1196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЦЯ"
Видоліти, -лію, -єш, гл. = видолати. Не видолію, бо не стане грошей. Рк. Левиц.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Змісити, -шу́, -сиш, гл. Смѣсить. Кров з піском змісили. Чуб. І. 161.
На́дитися, -джуся, -дишся, гл. Быть привлекаемымъ чѣмъ, кѣмъ. Люде вбогі, а дівка друга підросла, — на другого приймака надились. Г. Барв. 175. Панас до неї надиться та й надиться. Г. Барв. 518. Чи не того єси така велишна, що надивсь до тебе потужний пан? К. ПС. 19.
Призрітися Cм. призиратися.
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно. Желех.
Угризатися, -заюся, -єшся, сов. в. угризтися, -зуся, -зешся, гл. Въѣдаться, привязываться, привязаться.
Упосажувати, -жую, -єш, сов. в. упосажити, -жу, -жиш, гл. Давать, дать приданое. Шейк. Kolb. II. 24.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ). Канев. у.
Фірманський, -а, -е. Кучерской. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.