Виминати I, -на́ю, -єш, сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ.
Галасний, -а, -е. = галасливий.
Квапити, -плю, -пиш, гл.
1) Торопить.
2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади).
Наповпереджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. наповпереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = попереджати, попередити.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки.
Сповідник, -ка, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
