Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? 2) Родъ дѣтской игры. Ум. волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками.
Кумбуч, -ча, м. = кумбук 2.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. За думою дума роєм вилітає. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку.
Спасівка, -ки, ж.
1) Успенскій постъ. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка.
2) Сортъ грушъ или яблокъ.
Спрага, -ги, ж. Жажда. Буде голод і спрага. Від спраги мліли.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка.
Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. От стикається, як пес. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі.
Тикало, -ла, м.
1) Говорящій на «ты».
2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ.
Тіснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться тѣснѣе.
