Відморити Cм. відпорювати.
Заві́дувати, -дую, -єш, сов. в. заві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Як но ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. 2) Отвѣдывать, отвѣдать. Або води завідаю, або петлі на шию.
Засоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. засолоди́ти, -джу́, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка.
Нашкодити, -джу, -диш, гл.
1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш.
2) Напроказничать, напакостить.
Нескінченно нар. Безконечно.
Поправа, -ви, ж. 1) Починка, исправленіе. 2) Исправленіе (нравственное). Горе нам, ян не діждеться од нас ніякої поправи Той, що ненавидить усякий гріх. Ум. поправка.
Рукодільник, -ка, м. = рукодійник.
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано.
Удачий, -а, -е. = удатний. Ледача невістка, ледача та і до роботи не вдача.
