Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ.
Дівча́, -ча́ти, с. Молодая дѣвушка; дѣвочка. Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. Ум. Дівча́тко, дівча́тонько, дівча́точко. мн. Дівча́та, дівча́тка, дівча́тонька, дівча́точка. Дѣвушки, дѣвочки. Що по нас, пане, старі баби стануть в полі свистіти; а по тобі, пане, молодиї дівчата зачнуть голосити.Коли родяться більш хлопчаки, ніж дівчатка — війна буде.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся.
Пообмахувати, -хую, -єш, гл. Обмахнуть (во множествѣ).
П'ятнадцятеро числ. Пятнадцать человѣкъ, штукъ. Не багато ззів — п'ятнадцятеро хліба.
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Сліпає старий у книжку. Сліпає було Якимко по часловці. — очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима.