Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити

Зати́рити Cм. затирювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИРИТИ"
Виточити Cм. виточувати.
Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей. Рк. Левиц.
За́хищ, -щі, ж. = захист і. У Вас. (19.5), въ хатѣ безъ сѣней: родъ шалаша изъ камыша или соломы, — временно замѣняетъ сѣни.  
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Линьба́, -би, ж. Время линянія.
Маколя́ндра, -ри, ж. = макольондра. Вх. Пч. II. 10.
Одіж, -жі, ж. Одежда. Купив панові якоїсь матерії на одіж. Грин. І. 99. Скинув одіж. Грин. І. 104.
Сницарство, -ва, с. 1) Ваяніе. 2) Ремесло каретника.
Учитися, учуся, учишся, гл. Учиться. Хто не вчивсь, не буде знать. Ном. № 6010. Хто не вміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145.
Шерстєнник, -ка, м. = підклад 2. Шух. І. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.