Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити

Зати́рити Cм. затирювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИРИТИ"
Бжів, -ва, м. = чміль. Вх. Пч. І. 5.
Гу́си. Cм. Гусь.
Клуб, -ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Недоливок, -вку, м. Недолитое до полной мѣры.
Обчимхати, -хаю, -єш, гл. = обчухрати. Дуби... обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку. Св. Л. 306.  
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Половинчастий, -а, -е. Створчатый. Половинчасті черепашки. Черк. у.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.