Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затишний

Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШНИЙ"
Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. І. 73.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Карбованчик, -ка, м. Ум. отъ карбованець.
Первозданний, -а, -е. Только что созданный. Ніби із за диму пливе місяць круглолиций, — і мир первозданний одпочив на лоні ночі. Шевч.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270.
Поскінь, -кони, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Сіди-коса, ж. Возрастъ, когда сѣдѣютъ волосы. Сидітимеш до сіди-коси. Ном. № 8855.
Скепка, -ки, ж. = скіпка.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.