Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться. Здавалося, неначе близився до покійника.
Вітання, -ня, с.
1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання!
2) Пріемъ гостей.
Две́рці, -рець, ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, — там спить козак молодець. Ото всі посідали на коні, останній вийшов із дверець і сказав: «Дверні, замкніться!» І двері замкнулись.
Дви́гіт, -готу, м. Сотрясеніе, дрожаніе. Як пустив батько млин; та як нахопився вихор, та як загуркотить, заторохтить усе; а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш.
Доку́рювання, -ня, с. Докуриваніе.
Ма́тчин, -на, -не. = материн. Коли б нас, браття, могла отцева й матчина молитва відсіля визволяти. Тобі уся матчина худоба досталась.
Пообороняти, -ня́ю, -єш, гл. Оборонить, защитить (многихъ).
Соньки, -ків, мн. Сонъ. Соньки, дрімки в колисоньки.
Стрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = стріватися. Стрічаються на Стрітення зіма з літом.
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ.