Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здуховина

Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУХОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУХОВИНА"
Жидови́на, -ни, ж. = жидівка. Ой жид іде, коня веде, а за жидом жидовина. Чуб. ІІІ. 181.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Коротитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Укорачиваться. Коротився вже ж вік мій: давайте мі свічки в руки. Kolb. 1. 220.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.
Посланиця, -ці, ж. Посланная. Посланиці Божі. Г. Барв. 132.
Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Сунка, -ки, ж. Сумка. Старецької сунки нігди не наповниш. Ном. № 4655.
Твердь, -ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43.
Ходовитий, -а, -е. Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУХОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.