Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здуховина

Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУХОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУХОВИНА"
Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Виточна Миш Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 231.
Відлигнути, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.
Здиха́ночка, -ки, ж. Ум. отъ здиханка.
Зе́мський, -а́, -е́ 1) Земскій. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира. Ном. стр. 294. № 125.
Нерухомий, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата. К. Ор. Обомліла й заніміла, нерухома стала. К. МБ. III. 253. нерухо́ме добро́, майно. Недвижимое имущество.
Особне нар. = особе.
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло. Павлогр. у.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУХОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.