Буркувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу.
2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує.
Вимазувати, -вую, -єш, сов. в. вимазати, -жу, -жеш, гл.
1) Вымазывать, вымазать, побѣлить. Вимазати хату.
2) = вимащувати, вимастити. Чоботи.... вимаже гарненько дьогтем.
3) Выпачкивать, выпачкать.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення.
Зана́дитися, -джуся, -дишся, гл. Понадиться. Заносились кури та й позгризали пуп'яночки. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об'їда яблука. Занадився мелник та до мелнички.
Орештувати, -ту́ю, -єш, гл. = арештувати.
Подонишпорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Доискаться, докопаться.
Похазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ум. празничок.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ.
