Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здуру

Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРУ"
Бизівний, -а, -е. Вѣрный, надежный, несомнѣнный. Угор.
Відбудування, -ня, с. Возстановленіе зданіи.
В'язільник, -ка, м. = в'язальник. Харьк.
Єй меж. Ей. єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, ей же Богу. МВ. ІІ. 22.
Жидо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Птица Lusciola tithys. Вх. Пч. II. 12. 3) Насѣк. Harpalus ruficornis. Вх. Пч. І. 6. 4) Муравей маленькой породы, свѣтлый, водящійся въ домахъ. К. С. 1883. ІІІ. 669. 5) мн. жидки́. Раст. Agaricus vernalis.  
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Перелупий, -а, -е. 1) Раздѣленный на двое. Угор. 2) Двуцвѣтный. Угор.
Ростаскати Cм. ростаскувати.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУРУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.