Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Дова́жити Cм. Доважувати.
Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить.
Задерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Задѣть, оцарапать. Чеши дідька зрідка, щоб не задернути.
Картоха, -хи, ж. = картопля. Ум. карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною.
Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris.
Побити, -б'ю, -єш, гл.
1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито.
2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила.
3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив.
4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі.
5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив.
Роділля, -лі, ж. Роженица. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить.
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо.
Цілина, -ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. Цілину п'ять плугів орють. Ум. цілинка.
