Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Картопля, -лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Cм. барабо́ля, бульба, буришка, мандибурка.
Лі́са си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Звір лісу пролами та в хлів убереться. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. Cм. котець. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. Cм. озниця. Ум. ліска, лісочка.
Обрепатися, -паюся, -єшся, гл. = обрепкатися.
Полувавниця, -ці, ж. Кадочка на ножкахъ, имѣющая въ днѣ отверстіе, заткнутое затычкой, — употребляется для бученія нитокъ.
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий.
Тліти, тлію, -єш, гл.
1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Тлів він серцем, глядючи на мене. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію.
3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій.
