Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюшниця

Клюшниця, -ці, м. = ключниця. Ракша — клюшниця од вирію. Ном. № 14029. У нас невістка не робітниця, нашому добру не кукібниця, і нашим коморам не клюшниця. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮШНИЦЯ"
Бусурмен и пр.. Cм. бусурман и пр.
Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. Котл. Ен., также и словарь къ ней.
Кукурвас, -су, м. = купервас. Драг. 393.
Натекти Cм. натікати.
Однорал, -ла, м. Генералъ. Де мій милий ночує? Ой ці з одноралом въ чужім краю на залозі? Голов. І. 285.
Оледащіти, -щію, -єш, гл. Облѣниться, нравственно опуститься.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Скитки, -ків, мн. Скитанія. піти у —. Отправиться скитаться. Він у скитки пішов. Г. Барв. 295.
Стріти, -ся. Cм. стрівати, -ся.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.