Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коновальство

Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОВАЛЬСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОВАЛЬСТВО"
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Жбу́рити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Мізе́рія и пр. = мизерія и пр.
Моцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. = mоцуватися.
Півчий, -чого, м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Грин. І. 3. Я вас добре знаю, бо ви півчі. Левиц. Пов. 29.
Підпихати, -хаю, -єш, сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подталкивать, подтолкнуть. 2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Половий II, -а́, -е́ Находящійся въ задней стѣнѣ хаты, вдоль которой устроенъ піл. Полове вікно. ХС. III. 56.
Скаменіти, -ні́ю, -єш, гл. = скам'яніти.
Ф'юкати, -каю, -єш, гл. 1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНОВАЛЬСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.