Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Зичли́вість, -вости, ж. Доброжелательность.
Наро́дник, -ка, м. Ученикъ народнаго (уѣзднаго) училища во вторую четверть
Облак, -ка, м. 1) = оболок 1. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Ум. облачок. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок.
Повряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Нарядиться (о многихъ).
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Прозирало, -ла, с. = дзеркало.
Сваритися, -рюся, -ришся, гл. Сердиться на кого. Я на вас сварилася. Господь золотою різкою свариться.
2) Ссориться. З великою худобою битись да сваритись.
Слабий, -а, -е. Больной. На ліжку лежала слаба. Дитина у його дуже слаба, мабуть умре. Батько слабий лежить. Ум. слабенький, слабе́сенький.
