Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Бавойка, -ки, ж. см. бава.
Виноколо, -кола, с. Виноградникъ? А в полі, в полі, й у виноколі, стоять намети з білого шовку.
Глизявий, -а, -е. Клейкій, вязкій. Чогось оця каша така глизява. Глизявий хліб.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Кухняний, -а, -е. Кухонный. Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі.
Намі́тка, -ки, ж. 1) Женскій головной уборъ: покрывало изъ простой самодѣльной кисеи, которымъ повязываются замужнія женщины поверхъ очіпка. 2) Ткань: родъ грубой кисеи. Ум. наміточка.
Одностайний, -а, -е. 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні.
2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата.
Совершити, -шу́, -ши́ш, гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили.
