Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красивий

Красивий, -а, -е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став. Мнж. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСИВИЙ"
Безкрилий, -а, -е. Не имѣющій крыльевъ, безкрылый.
Гидчати, -чаю, -єш, гидшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться хуже, гаже. Важко, нестерпуче бути харцизом! З кожним днем гидшає. Стор. II. 254.
Голівочка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Жеруха́, -хи, ж. 1) = жерелуха. 2) — лісна. Раст. Bursa pastoris. Лв. 97.
Звіздяни́й, -а́, -е́ Звѣздный, усѣянный звѣздами. Ум. звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке. Гол. II. 32.
Незвичайний, -а, -е. 1) Необыкновенный, необычайный, необычный. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. Тільки вип'є що незвичайне — то й знову хвороба. 2) Невѣжливый, неприличный. А за рід їх хто тут скаже незвичайне слово? Мкр. Н.
Піскозоблиця, піскозо́бниця, -ці, ж. = піскоглід. Вх. Пч. II. 20.
Прогайвина, -ни, ж. Прогалина.
Псалтирник, -ка, м. Учащійся псалтыри.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.