Докува́ти Cм. доковувати.
Дочеса́ти, -ся. Cм. дочісувати, -ся.
Заба́гнюватися, -нююся, -єшся, с. в. забагнити́ся, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, загрязниться.
Наре́шті нар. Наконецъ. А нарешті піп Кирика кулаком у стіну: пішов геть з моєї хати, єретичий сину! Ой пив мед і горілку, ще й музики водив, а нарешті досталося, що в полиції сидів.
Папка, -ки, ж. Ум. отъ ii папа.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули.
Смирніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться смирнымъ.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. 2) = міздря.
Цомоґи, моґ, ж. мн. Силы, средства. Встрѣчено только въ слѣд. пословицѣ: Виткнув з мене всі цомоґи. (Отъ польск. co mogę или co mogąc).
