Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Горопа́ха, -хи, ж. и м. Горемыка, бѣдняга. Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа.
Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Довередува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. 2) Докапризничаться.
Зм'яти, зімну, -неш, гл. = зімняти. Да покуль батеньку я в'єднав, я свою шапочку стер та зм'яв.
Невдалюга, -ги, об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть.
Переселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. пересели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переселяться, переселиться.
Побігайка, -ки, ж. Вѣчно бѣгающая изъ дому. Мабуть уже кудись майнула побігайка.
Уклін, -лону, м. Поклонъ.
