Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Інклюз, -за, м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. Cм. анталюз, инслиза.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши.
Мармурник, -ка, м. Раст. Sathyrus silvestris.
Ме́жень, -жня, м. Люде казали, що сей год на гречки добрий межень буде, на проси не так, а на гречки добрий.
Опачина, -ни, ж.
1) Весло на гребномъ суднѣ. Половину козаків у окови до опачин посади.
2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Треба опачини — мостити греблю.
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ.
Паровина, -ни, ж. Жердь, шестъ. Палка.
Снажний, -а́, -е́ Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться.
