Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумство

Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало. Ном. 9497.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМСТВО"
Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ. К. ПС. 38.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Земля́к, -ка́, м. 1) Землякъ. 2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. І. 16.
Китюх, -ха, м. Лисій хвостъ. Вх. Пч. II. 5. Cм. кита 2.
Підохотити Cм. підохочувати.
Проштрикнути Cм. проштрикувати.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.
Стовб, -ба, м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний. ЗОЮР. II. 57.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Хрестець, -тця, м. = хрест 2. ХС. І. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.