Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куній

Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. Ном. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНІЙ"
Ага́рський и агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. АД. І. 186. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Ib. 190. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило. Шевч. 255.
Відкадити, -джу, -диш, гл. Окончить кадить.
Довоми́на, -ни, ж. = Домовина. Зроби.... довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати. Чуб. 11. 541.
Зго́їти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить.
Несогірше нар. = незгірше.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи. К. Дз. 231.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Потайний, -а́, -е́ Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Ном. № 3046. Тілько скажу подружжю потайному. Чуб. V. 663. Пошептом дає козакам потайний наказ. К. ЦН. 213. Потайний гріх ще й грішніщий. Г. Барв. 452. Потайна лихоманка. Зміев. у.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.