Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марник

Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИК"
Австрия́т, -та, м. = Австрия́к. ЗОЮР. ІІ. 40.
Вапнування, -ня, с. Штукатурка, побѣлка известью.
Визначити, -ся. Cм. визначати, -ся.
Волок, -ка, м. 1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Чорний волок випив води ставок. Ном. стр. 299, № 316. 2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр. 3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Вх. Зн. 8. Ум. волочок.
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Засакраментува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Пріобщиться св. таинъ. Черк. у.
Зва́га, -ги, ж. Отвага, смѣлость.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Роля, -лі, ж. = рілля. Не хотять по ролі спотикати, за плугом спини ламати. Лукаш. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.