Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марно

Ма́рно нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Літа мої молодії марно пропадають. Шевч. 43. Як марно нажив, так марно й піде. Ном. № 7213. Марно перегоріло і перетліло моє життя. Левиц. І. Ум. марненько. Як батька покинеш, марненько загинеш. Лукаш. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНО"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.
Позаневолювати, -люю, -єш, гл. Лишить свободы (многихъ).
Пухай, -хая, м. Чучело, пугало. Чуб. VII. 576.
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Хирний, -а, -е. 1) Болѣзненный, безсильный. Чоловік хирний. Черк. у. Та там дівча замліле, більш хирне, ніж здорове. Черниг. г. До твоїх ніг мої руки хирні простягаю. К. МБ. XI. 149. 2) Ничтожный, плохой, скверный. Мовчи, хирний! Ном. № 13094. Десь вража мати підкусила, щоб хирний тут ти не сидів. Котл. Ен. І. 32. Ляж, хирний, та й мовчи, а з паном не рівняйсь! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 83).
Холоднісінько нар. Холоднехонько, совершенно холодно.
Шиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.