Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марно

Ма́рно нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Літа мої молодії марно пропадають. Шевч. 43. Як марно нажив, так марно й піде. Ном. № 7213. Марно перегоріло і перетліло моє життя. Левиц. І. Ум. марненько. Як батька покинеш, марненько загинеш. Лукаш. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНО"
Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить. Ном. № 13047.
Блигий, -а, -е. = Блигомий. А тепер плентайся до Ґудзя!.. Блигий, бач, світ! Мир. Пов. І. 116.
Войдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Возиться, барахтаться, бороться. Довго з ним войдувались, поки з'язали.
Загрі́бок, -бка, м. Неудавшійся, испорченный въ печенья хлѣбъ. Екатер. у.
Мали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали. О. 1862. І. 34.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Посівальник, -ка, м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года. О. 1861. XI. Св. 65.
Стихати, -хаю, -єш, сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Макс. Музики стихли. Стор. МПр. 82. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко. Хата. 14.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.