Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марно

Ма́рно нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Літа мої молодії марно пропадають. Шевч. 43. Як марно нажив, так марно й піде. Ном. № 7213. Марно перегоріло і перетліло моє життя. Левиц. І. Ум. марненько. Як батька покинеш, марненько загинеш. Лукаш. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНО"
Майстро́вич, -ча, м. Сынъ мастера. Козел. у.
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Парло, -ла, с. 1) Паръ въ банѣ. 2) парла завдати. Отколотить. Ном. № 3861.
Пасовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поясу. 2) — чоботи. Цѣльные сапоги съ неотрѣзнымъ передомъ.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Левиц. І. 90. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Мир. ХРВ. 24. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. Екатер. у. (Залюб.). 2) Глиняная покрышка для ульевъ. Богодух. у.
Поневірнити, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хуже. Поневірніли воли.
Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея. Славяносерб. у.  
Трандахил, -лу, м. Раст. Сирень, Syringa vulgaris L. Анн. 346.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.