Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марно

Ма́рно нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Літа мої молодії марно пропадають. Шевч. 43. Як марно нажив, так марно й піде. Ном. № 7213. Марно перегоріло і перетліло моє життя. Левиц. І. Ум. марненько. Як батька покинеш, марненько загинеш. Лукаш. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНО"
Винятковий, -а, -е. Исключительный. Желех.
Лиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі. Зміев. у.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Рудч. Чп. 249. Садися ж іззаду та не поламай насаду. Чуб. V. 635. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ. Шух. I. 180.
Рем'я, -м'я, с. = рам'я. Канев. у.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Роскопотитися, -чуся, -тишся, гл. Раскошелиться. Оце я, бабусе моя, зайшла була до своїх та и роскопотилась на кілька вісьмушок. Харьк.
Тютю меж. = тю. Тютю на тебе. Ном. № 6364.
Усмак нар. Всласть, со вкусомъ.
Хлящем нар. Въ безпорядкѣ. Кинув хазяйство хлящем. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.