Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марновірство

Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОВІРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОВІРСТВО"
Дратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Раздражать, дразнить. К. ЦН. 179. Буде з вас, що шляхту дурно дратували і з лукавим Острянином в степи повтікали. К. Досв. 203. Кожен лист, що читав він, дратував його. Стор. МПр. 88.
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Подоточувати, -чую, -єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26.
Половити, -влю, -виш, гл. Сметывать, сшивать на живую нитку. Шух. І. 153.
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Порозбуркувати, -кую, -єш, гл. Разбудить, разогнать сонъ (многимъ).
Потовстий, -а, -е. Толстоватый, нѣсколько толстый. Се дубок потовстий трохи. Волч. у.
Прикропити, -ся. Cм. прикропляти, -ся.
Прозивка, -ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНОВІРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.