Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миготіти

Миготі́ти Cм. миготати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТІТИ"
Запруча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Нестямитися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82.
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
Потручати, -ча́ю, -єш, гл. Потолкать.
Пришники мн. Выпряденные изъ одной кужелі нитки вмѣстѣ съ веретенами, на которыхъ онѣ намотаны. Шух. І. 149.
Синявча, -чати, с. = синяк 6. Вх. Зн. 30.
Цукерок, -рка, м. Конфекта. Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. Левиц. Пов. 188.
Чепкий, -а, -е. 1) Ловкій, аккуратный. 2) Цѣпкій. Чепкий як рябець. Мнж. 163. Ум. чепке́нький. Вона в нас чепкенька дівчина.
Шмигляти, -ля́ю, -єш, гл. Шнырять, бѣгать. Із льоху та в хату знай шмигляє. Шевч. 138. Шмигляв по морю, як циганус. Котл. Ен. IV. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.