Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигушка

Мигу́шка, -ки, ж. Зарница, молнія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГУШКА"
Бім-Бім! меж. Звукоподражаніе дѣтской забавѣ, когда дѣти пальцемъ прикасаются къ нижней губѣ.
Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
Виробляння, -ня, с., у гуцул. виробління. 1) Выдѣлка. Шух. І. 216. 2) Выработка, обработка. Шух. I. 260. 3) Зарабатываніе. 4) Продѣлываніе.
Дриґну́ти. Cм. Дри́ґати.
Катлама, -ми, ж. Прѣсныя лепешки, жареныя въ бараньемъ жирѣ (чабанское кушанье). Мнж. 181.
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ. Желех.
Приступатися, -паюся, -єшся, сов. в. приступитися, -плю́ся, -пишся, гл. = приступити. Ой лежить тіло як папер біле, ой ніхто к тілу не приступиться. Мет. 307.
Спішно нар. Поспѣшно, скоро, спѣшно. Сіли козаки і поїхали спішно. К. ЧР. 327. Дарма, що сліпий на одно око, а спішно робе чоботи. Волч. у.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 473.
Трут, -та, м. 1) = трутень. Вх. Зн. 71. 2) Падающая звѣзда. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.