Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мнякушка

Мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯКУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯКУШКА"
Варга, -ги, ж. 1) Также: варґа. Губа. Желех. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, Боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, Боже! Гол. III. 251.
Ги.. Если нѣтъ слова на ги,. Cм. на гі.
Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати. Рудч. Ск. ІІ. 174.
Ґрулисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ растетъ или росъ картофель. Вх. Лем. 408.
Доколі́нчитися, -чуся, -чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло. Г. Барв. 315.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну. К. XII. 125.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Поприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами. Щоб тобі поприщилось!
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл.у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові. Св. Л. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МНЯКУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.